цервакол екстра застосування

або , щоб додати коментар

Автор: Микола ТИЩЕНКО, Чернгвське ОУЛМГ

 Хто вклада кошти, той ма й результати. Дивться фоторепортаж. Це: ДП "Борзнянське лсове господарство" (директор Леонд Стахорський), ТОВ СМП "Рись" (директор Руслан Астахов), ДП "ТШПКР" (директор Анатолй Головачук), ТОВ СМРП "Деснянське" (директор Андрй Чирва).

Дйсно, в тих мисливських угддях, де, не шкодуючи коштв, предметно, серйозно займаються дорученою справою, по-справжньому дбають про лсових зврв ( створюють хорошу кормову базу, пдгодовують взимку), там  справи на лад дуть, чисельнсть поголв'я дичини зроста.

Псля обльоту мисливських угдь Микола Пирг, начальник вддлу мисливського господарства Чернгвського ОУЛМГ, пдсумував, що тваринний свт любить рвновагу. Отож мисливськ господарства повинн  регулювати чисельнсть диких зврв,  боротися з хижаками й незаконним полюванням. А найбльшу шкоду навколишньому природному середовищу "приносять" дв категор людей: браконьри ( злсн порушники законодавства) та т, що ревниво й слпо борються за заборону полювання. Що ж до мисливства, то в основу його закладен гуманн принципи.

Наш лсов масиви сприятлив для розмноження лосв. Ц тварини щорчно завдають значно шкоди лсовому господарству через потраву лсових культур. Адже кожного року держлсгоспи витрачають неабияк кошти на вдновлення та реконструкцю молодих лсових насаджень. Так, витрати на огорожу 1 га сосни складають бльше 6 тис. грн. Хмчний обробток австрйським репелентом "Цервакол-екстра" теж вдляку лосв, але його використання не досить ефективне. Вн застосовуться восени проти обгризання саджанцв лсових культур дикими тваринами: 14 грамв на 2-5-рчне деревце (шляхом обмазування). ¶ препарат кошту немал грош,  сам процес обмазування кожного саджанця дуже клоптний. Лос все одно заходять на длянки сосни.

Та лсвники стурбован, як зазначав на счневй нарад з користувачами мисливських угдь начальник Чернгвського обласного управлння лсового та мисливського господарства Валерй Лозицький, перенаселенням зврв, особливо чисельнстю лосв. (Як показу облк диких тварин, проведений у 2011-2012 рр.)

У герськй служб працю 360 осб, а мисливствознавцв - 44. Саме ц люди й забезпечують надйну охорону мешканцв наших лсв, борються з браконьрами.

Вдмтимо, що загальн витрати на ведення мисливського господарства в минулому роц склали 13 млн. 700 тис. гривень, а надходження - 10 млн. 056 тис. грн.

Значно зросла чисельнсть лосв . Але спостергаться скорочення поголв'я козуль . Забгають вовки з Чорнобильсько зони, рись прибула в наш кра - вони й полюють за козулями та зайцями. Та й хвороби переслдують цих тварин зимово пори.

У Чернгвськй област 56 мисливських господарств, а основна площа угдь, закрплених за ними, сяга 2 818,6 га. ¶ населяють  лос- понад тисячу, олен - 586, козул -8 617, кабани - 4013, зайц - 42 681, вовки - 146, рис -18, чорн тхори - 199, видри - 433, блки - 424 та курпки - 7290. ( За облком 2011 року).

Зврв у сверських лсах мешка багато: х чисельнсть збергаться на минулорчному рвн.

Ниншньо зими , як  торк, провели аваоблк (найбльш достоврний) диких тварин. Про гелкоптер подбало кервництво мисливських господарств - ТОВ СМП "Рись" та ТОВ СМРП "Деснянське".

Облк виявив мсця найбльшого скупчення зврини - для подальшого планування ботехнки та охоронних заходв.

Чисельнсть основних видв мисливських тварин, безумовно,  каталзатором стану ведення мисливського господарства, а також його невиснажливого використання.

Щорчно на Чернгвщин у счн-лютому проводяться облки диких тварин. За результатами цього заходу визначаться загальна кльксть мешканцв наших лсв.

24/02/2012 - 783 перегл.

ЯКЩО БУДЕ Л¶С - БУДУТЬ ¶ З¶ж, ¶ ГРИБИ, ¶ ЯГОДИ + ФОТО ИЗ РЕПОРТАЖА "ПРИВ¶ЛЬНО ЗВ¶РИН¶ НА ЗИМОВ¶Й Ц¶ЛИН¶ "

Укранський лсовод

ЯКЩО БУДЕ Л¶С - БУДУТЬ ¶ З¶ж, ¶ ГРИБИ, ¶ ЯГОДИ + ФОТО ИЗ РЕПОРТАЖА "ПРИВ¶ЛЬНО ЗВ¶РИН¶ НА ЗИМОВ¶Й Ц¶ЛИН¶ " | Укранський лсовод